Дослідники уточнили вік унікальних «мамонтових жител», знайдених на стоянці Межиріч у Черкаській області, та запропонували нове бачення того, як палеолітичні спільноти переживали суворий клімат льодовикової доби, пише Успіх in UA.
Йдеться про великі круглі споруди, збудовані з масивних кісток мамонтів. Раніше їх по-різному трактували як житла, місця зберігання або ритуальні об’єкти. Новий радіовуглецевий аналіз дрібних ссавців із того ж культурного шару дозволив сформувати точнішу хронологію: найбільшу конструкцію (структура №4) зведено між 18 248 і 17 764 роками тому, у період найсильніших холодів останнього льодовикового максимуму, повідомляє socportal.info.
Науковці дійшли висновку, що споруди використовували нетривалий час — це могли бути короткі епізодичні стоянки, а не повноцінні довготривалі поселення. Таким чином, конструкції виконували функцію тимчасових зимових укриттів.
Читайте також: Вчені вперше розшифрували гени мамонта Юкі, який жив 40 тисяч років тому
Отримані дані демонструють високий рівень адаптації мисливсько-збиральних груп: у ландшафті з дефіцитом деревини вони застосовували кістки мамонтів як доступний і міцний матеріал для захисту від холоду.
Водночас дослідники наголошують на потребі подальших розкопок: нерівність нижніх шарів і прогалини у старих польових звітах залишають певну невизначеність. Для остаточної реконструкції історії стоянки потрібні нові вибірки з неушкоджених ділянок та глибших шарів.
Залишити відповідь