Нове дослідження вчених вивчало домашнє життя котів, щоб з’ясувати, чому вони дряпають меблі та шпалери і як можна цьому запобігти, пише Успіх in UA.
Міжнародна група дослідників зібрала дані з 1211 французьких домогосподарств, охоплюючи демографічні дані опікунів, середовище, поведінку та темперамент.
Вчені виявили, що основною причиною небажаних подряпин була присутність маленької дитини в будинку. Експерти вважають, що це може викликати підвищену реакцію на стрес у кота, що призведе до більш частих та інтенсивних епізодів дряпання меблів, повідомляє obozrevatel.com.
Крім того, вчені з’ясували, що походження домашнього улюбленця не впливає на його поведінку:
“Не спостерігалося суттєвої різниці між чистопородними та змішаними котами, статтю, статусом стерилізації, оцінкою стану тіла та фактичною вагою щодо індексу подряпин”, – зазначили дослідники.
Команда визнає, що потрібно зробити більше, щоб вивчити ці висновки, наприклад, як діти взаємодіють з котами в будинку та вік дітей. А ще як вони ділять простір між собою. Адже діти не винні повністю. Інші фактори, такі як нічна активність, грайливість та інші аспекти індивідуальної особистості кота, також впливають на їх поведінку та бажання дряпати меблі, причому “агресивність” і “деструктивність” є двома ключовими рисами.
“Хоча більшість досліджень переважно зосереджені на добробуті та здоров’ї людей, які живуть в одній сім’ї з котами, ці результати підкреслюють важливість оцінки якості життя і людей і домашніх тварин – для забезпечення створення гармонійного середовища”, – сказали дослідники.
Попри те, що грайливість сама по собі зовсім не погана риса, тривалі ігри можуть підвищити рівень стресу у котів через постійну стимуляцію, що змушує їх вивільняти емоції на підлокітник дивана або подушку сидіння.
“Тут ми показуємо, що певні фактори, такі як присутність дітей вдома, характерні риси котів та рівень їхньої активності, значно впливають на ступінь поведінки подряпин. Наші висновки можуть допомогти опікунам контролювати та перенаправляти дряпання на відповідні матеріали, що може сприяти створенню більш гармонійного середовища життя як для котів, так і для їхніх господарів”, – говорить доктор Ясемін Салгірлі Демірбас, ветеринарний дослідник з Університету Анкари та перший автор дослідження.
Читайте також: Штучний інтелект розшифрував гавкіт собак
Розташування кігтеточок у будинку також значно впливає на поведінку котів. Дослідження показало, що їх розміщення у місцях з інтенсивним рухом людей або поблизу улюблених місць для сну призводило до того, що коти перенаправляли свої дряпання на меблі, які їм сподобались.
“Забезпечення безпечних схованок, високих місць для спостереження та широких можливостей для ігор також може допомогти зменшити стрес і залучити кота до більш конструктивної діяльності. Розуміння глибинних емоційних мотивів поведінки, що призводить до дряпання меблів, таких як розчарування, які, можуть бути пов’язані з рисами особистості та факторами навколишнього середовища, дозволяє опікунам безпосередньо розв’язувати ці проблеми”, – робить висновок вчений.
Залишити відповідь