Ізраїльські генетики змогли відновити вигляд денисівців — одного з древніх предків сучасної людини, пише Успіх in UA.
Генетичний матеріал був отриманий з кістки пальця жінки-денисівця, відомої в основному з дрібних фрагментів кістки і зубів, знайдених у сибірській печері.
Денисівці, можливо, займали цю печеру в період від 200 000 до 50 000 років тому. Вчені говорять, що денисівці і неандертальці походять від спільного предка, який відокремився від лінії, що веде до сучасних людей. Проте, наш вид схрещувався з обома і зберігає генетичні маркери, які до сих пір виявляються у деяких людей, повідомляє techno.nv.ua.
У новій роботі використовувалися дані ДНК від кістки пальця, а також від двох неандертальців, п’яти стародавніх і 55 сучасних Homo sapiens і п’яти шимпанзе. Для реконструкції вигляду стародавньої людини вчені зіставили рівень активності генів, які визначають форму обличчя і анатомію тіла у шимпанзе, людей сучасного типу, неандертальців і денисівців.
Ліран Кармель з Єврейського університету в Єрусалимі та його колеги шукали відмінності в рівнях активності для певних генів, які можуть впливати на анатомічні ознаки, що, в свою чергу, натякало на відмінності в зовнішньому вигляді. Як і очікувалося, більшість з ознак нагадували неандертальців, включаючи міцні щелепи, низький лоб, велику грудну клітку і широкий таз. Аналіз також показав, що у денисівців було більш широке обличчя, ніж у неандертальців або сучасних людей, і що у них було більше опукле обличчя, ніж у нашого виду, але менше, ніж, наприклад, у неандертальців.
Дослідження також підтверджує попереднє припущення про те, що кроманьйонці контактували з денісівцями як мінімум два рази, отримавши від них гени, необхідні для виживання в високогірному кліматі.
За результатами були створені не тільки скульптурне зображення, а й портрет молодої денисівської дівчинки. Він заснований на картах ДНК, створених дослідницькою групою. За словами вчених, неможливо точно визначити, наскільки точним є зображення її шкіри і волосся.
Читайте також: Вчені встановили, що денисовці прожили на Тибелі понад 160 тисяч років
Бенс Віола з Університету Торонто, який вивчає скам’янілості денисівскої людини, назвав цю роботу «величезним кроком вперед».
«Це можна було б назвати науковою фантастикою п’ять років тому. Загальна картина анатомії безцінна, хоча деякі деталі, ймовірно, невірні», — сказав він.
Віола сказав, що він скептично ставиться до візуалізації художника, яка додала шкіру, очі і волосся до черепа, отриманого в результаті дослідження. Вчені не знають достатньо про денисівців, щоб гарантувати, що такі уявлення точні.
Залишити відповідь