Порт-Рояль, Ямайка, який називали “найлихішим містом на Землі”, був найбагатшим портом у Вест-Індії, пише Успіх in UA.
Цей порт вважався осередком екстравагантності, де розкошували їжею, алкоголем, азартними іграми та розвагами з жінками.
Однак розкіш Порт-Рояля раптово обірвалася 7 червня 1692 року, коли через землетрус дві третини міста пішли під воду. Сьогодні Порт-Рояль є однією з найважливіших археологічних пам’яток Карибського басейну і єдиним затонулим містом у Західній півкулі, повідомляє focus.ua.
Історія Порт-Рояля починається з індіанців таїно, які спочатку займали цю територію для рибальських експедицій. Пізніше іспанська колонізація взяла контроль, але ні таїно, ні іспанці не змогли повністю використати потенціал Порт-Рояля. Лише 1654 року англійська експедиція на чолі з Робертом Венеблсом та Вільямом Пенном, зазнавши поразки у спробі завоювати сучасну Гаїті, звернула увагу на менш захищену Ямайку.
Захопивши острів, вони побудували форт Кромвель, пізніше перейменований на форт Чарльз, що ознаменувало народження Порт-Рояля. Стратегічна гавань і близькість до торгових шляхів швидко перетворили Порт-Рояль на найжвавіший і найбагатший порт у Вест-Індії. Можливість стати легальними каперами приваблювала піратів, а Генрі Морган став однією з найвідоміших постатей в історії каперства в Порт-Роялі.
Процвітання Порт-Рояля трагічно закінчилося у 1692 році внаслідок потужного землетрусу та цунамі. Дві третини міста зникли в морі, залишивши 1600 загиблих і 3000 серйозно поранених. Попри своє коротке існування, Порт-Рояль має унікальну археологічну цінність. Підводне середовище зберегло культурні особливості та матеріали, пропонуючи зазирнути у повсякденне життя того часу.
Досліджуючи затоплене місто з 1950-х років, археологи виявили залишки, що чудово збереглися. Деякі райони, зруйновані землетрусом, лежали уламками, а інші сповзли в море майже неушкодженими. Серед руїн знайшли чавунні сковорідки, горщики, олов’яні тарілки й навіть останки дітей, застиглі в часі.
Читайте також: Поблизу Марокко знайшли затонуле піратське судно XVII століття
У 1960 році кишеньковий годинник, знайдений у руїнах, дав змогу археологам визначити точний час катастрофи — 11:43. Надання об’єкту статусу ЮНЕСКО підкреслює значення підводної археологічної пам’ятки та її роль у розумінні містобудування, архітектури та повсякденного життя XVII століття.
Сьогодні залишки Порт-Рояля чекають на дослідження. Водолази, які мають спеціальний урядовий доступ, продовжують розкривати таємниці цієї затонулої капсули часу, а предмети, знайдені протягом багатьох років, зберігаються в Музеї історії та етнографії Інституту Ямайки в Кінгстоні.
Залишити відповідь