У фрагменті марсіанського метеорита виявлено частинки ДНК, схожі на людські – це поставило під сумнів усталені уявлення науковців про походження життя, пише Успіх in UA.
Знахідка свідчить про можливість міжпланетного переміщення біологічних компонентів і знову активізувала теорію панспермії — припущення, що зародки життя могли поширюватися космосом на метеоритах або астероїдах, повідомляє noworries.news.
Під час аналізу зразка, що походить із Марса, науковці виявили амінокислоти та органічні молекули — базові елементи ДНК, які зберігалися понад два мільярди років. Ці сполуки могли виникнути ще до формування біосфери Землі.
«Bennu — це своєрідна комора з інгредієнтами, але в ній не було потрібних умов, щоб приготувати торт. На Землі торт є, але ми досі не знаємо, чому», — прокоментував Джейсон Дворкін, головний науковець місії NASA OSIRIS-REx.
Дослідники припускають, що Марс охолов раніше за Землю і міг бути придатним для зародження життя раніше. Теоретичний фізик і астробіолог Пол Девіс з Університету штату Аризона заявив, що перші мікроорганізми могли з’явитися саме там і потрапити на Землю внаслідок космічних ударів.
«Цілком можливо, що ми всі — нащадки марсіан», — сказав він.
Такий сценарій змінює уявлення про еволюцію, допускаючи, що людство може нести біологічну спадщину іншої планети.
Читайте також: В Австралії знайшли метеорит, старший за Землю
Науковці також звертають увагу на здатність метеоритів і комет переносити заморожені органічні сполуки або сплячі форми життя між планетами. Планетолог Фред Сісли з Чиказького університету зазначив, що хоча цей процес рідкісний, він можливий: речовина може бути викинута з однієї планетної системи й потрапити в іншу.
Згідно з гіпотезою пізнього важкого бомбардування, Земля у ранній період зазнавала інтенсивних ударів астероїдів, які могли доставити воду та органічні сполуки.
«Земля колись була розпеченою кулею. Усе органічне, що могло тут виникнути, просто згоріло б. Тож, можливо, інгредієнти життя прибули пізніше — разом з ударами, що сформували наші океани», — підсумував Дворкін.
Залишити відповідь