У печері Сеґоньоль 3, на південь від Парижа, археологи виявили найдавнішу тривимірну мапу в історії людства. Ця знахідка свідчить про винахідливість стародавніх мисливців-збирачів, які жили понад 20 000 років тому, пише Успіх in UA.
Дослідження, нещодавно опубліковане в Оксфордському археологічному журналі, описує, як підлога печери була вирізьблена, щоб відобразити навколишній ландшафт, зокрема схеми водних потоків. Археологи також виявили різьблені зображення коней і жіночих фігур, що могли мати символічне значення.
Дослідницька група під керівництвом Медара Тірі та Ентоні Мілнса вважає, що ці різьблення слугують масштабованою моделлю регіону Нуазі-сюр-Еколь, демонструючи його гідрологічні та геологічні особливості з надзвичайною деталізацією, повідомляє focus.
Різьблення включають канали, басейни і западини, що представляють річки, пагорби і долини в навколишньому середовищі. На думку дослідників, ці канавки були не лише символічними, але й функціональними, спрямовуючи дощову воду у певні шляхи.
Деякі ділянки печерної підлоги навіть спрямовували воду у заглиблення у формі вульви, що пов’язує різьблення з зображеннями жіночності — постійною темою у мистецтві верхнього палеоліту.
Науковці виділили подвійне значення різьблення: воно є раннім прикладом тривимірного картографування, а також віддзеркаленням культурних та символічних практик. На відміну від інших мап того ж періоду, ці різьблення інтегрують природні особливості печери в детальне зображення ландшафту.
Читайте також: Українські науковці показали карту Антарктиди, створену задовго до її відкриття
Це відкриття знаменує собою завершення багаторічного дослідження Сеґоньоль 3, яке розпочалося у 2020 році. Така інтеграція практичних і символічних елементів демонструє розвинені когнітивні навички палеолітичних мисливців-збирачів.
Залишити відповідь