Представники Національного музею історії України показали, як виглядають давньоруські прикраси XII-XIII століть, пише Успіх in UA.
Про це йдеться на офіційній сторінці “Скарбниця Національного музею історії України” у Facebook.
Так, 1900 року на березі річки Рось неподалік села Сахнівка, що на Черкащині, місцеві селяни знайшли два горщики із давньоруськими прикрасами ХІІ-ХІІІ століть. Через перекупників більшість предметів Сахнівського скарбу потрапила до зібрання Богдана і Варвари Ханенків, а згодом – набули статусу музейних предметів.
Наступного року Сахнівку відвідав Віктор Гезе – відставний офіцер, який зацікавився археологічними дослідженнями. Він з’ясував, що знахідки походять з височини, що має назву Дівич-Гора (за іншою версією, Дівиця) і зафіксував на цьому місці залишки давньоруського укріплення, зруйнованого під час монгольської навали 1240–1241 років. Провівши розкопки, Гезé дослідив залишки 30 жител, знайшов чимало цікавих предметів, матеріальних свідоцтв того часу, та подальшим дослідженням завадили грабіжницькі ями: віднайдення коштовних предметів спричинило в Сахнівці й сусідніх селах «золоту лихоманку», і майже вся площа городища була перерита селянами у пошуках скарбів. Чи були знайдені ще якісь коштовності, невідомо, але культурні шари пам’ятки (а з ними й безцінна історична інформація) були зруйновані.
Серед знайдених прикрас були і чотири золоті намистини.
Намистини – сферичної форми, масивні, порожнисті. Прорізавши отвори, майстер намагався надати їм ажурності. На трьох намистинах міститься зображення вписаних у коло трьох рівнобічних хрестів, між ними – три пари птахів, співставлені головами. На четвертій намистині, чітко поділеній поясками зерні, зображено три пари звірів.
Читайте також: Українські науковці показали навершя візантійського легіонного прапора у формі орла
Намистини не мають аналогів, хоча можна помітити певну подібність окремих елементів декору до скандинавських зернених прикрас Х-ХІ століть. Водночас, такі елементи властиві і для єгипетського та сирійського ювелірних мистецтв, схильних до більшої ажурності, на відміну від скандинавських знахідок.
“Оскільки намистини, що містилися у скарбі, не були нанизані, можливі різні варіанти реконструкції намиста. Ймовірно, золоті намистини чергувалися з червоними сердоліковими”, – додають фахівці.
Залишити відповідь