На території Києво-Могилянської академії КЗ «Центр консервації предметів археології» спільно з Інститутом археології НАН України та Академією проведуть розвідувальні археологічні дослідження з розміщення фундаментів пам’ятки «Залишки Богоявленського собору Києво-Братського монастиря», пише Успіх in UA.
За словами директорки Департаменту охорони культурної спадщини КМДА Марини Соловйової, роботи ініційовано в межах Меморандумів про співпрацю, повідомляє vechirniy.kyiv.ua.
«Хочу наголосити, що цю пам’ятку у 2022 році за зверненням КЗ „Центр консервації предметів археології“ було занесено до Переліку об’єктів культурної спадщини міста Києва. А у 2023 році за поданням Департаменту охорони культурної спадщини — до Державного реєстру нерухомих пам’яток України», — зазначила Марина Соловйова.
Мурований собор був споруджений у 1690-1695 роках, як головний храм Києво-Братського монастиря. За однією з гіпотез, під час спорудження мурованого Богоявленського собору поховання гетьмана Петра Сагайдачного було перенесене.
За словами Марини Соловйової, археологічне вивчення залишків собору зможе допомогти визначити розташування могили славетного гетьмана.
Легендарний гетьман, що штурмував Москву, помер від рани 20 квітня 1622 року у Києві. Його поховали у Богоявленському соборі Київського Братського монастиря, який надалі називали «монастирем Сагайдачного». Коли церкву знищили комуністи, то були втрачені й відомості про це поховання. Зараз на території Києво-Могилянської академії реконструйована умовна могила Конашевича-Сагайдачного.
Читайте також: У Рівному археологи дослідили садибу представника еліти часів Київської Русі
До знищення у 1935 році Богоявленський собор був одним із найяскравіших взірців українських барокових гетьманських храмів, зображення якого було присутнім на поштових листівках та світлинах. Цегляний Богоявленський собор пов’язаний з іменами двох видатних діячів української історії — славетних козацьких гетьманів Петра Сагайдачного та Івана Мазепи.
Собор також згадують у більшості путівників Києвом 19-го — початку 20-го ст., оскільки він був одним із найбільш популярних столичних храмів.
Залишити відповідь