Громадська організація “Садиба Барбана” працює задля набуття будинком статусу “щойновиявлена пам’ятка історії”, пише Успіх in UA.
Про це йдеться на офіційній сторінці Національної наукової медичної бібліотеки України у Facebook.
Так, фахівцями бібліотеки було проведено дослідження і підготовлено історичну довідку періоду, коли в Садибі розміщувалися заклади медицини.
Зокрема, було зібрано інформацію з 1949 по початок 1970-х років, коли в будинку по вул. Обсерваторна, 6 діяла “Перша дитяча соматична лікарня” (на 50 ліжок), а з 1950 по 1959 рр. розташовувалась клінічна дитяча лікарня № 15 Шевченківського р-ну м. Києва як клінічна база Кафедри пропедевтики дитячих хвороб Київського медичного інституту, згодом – з 1959 по 1989 рр. як клінічна база Кафедри педіатрії – 2 Київського інституту удосконалення лікарів (тепер Національний університет охорони здоров’я України імені П. Л. Шупика).
Із вересня 1950 року кафедру пропедевтики дитячих хвороб очолила доцент О. С. Кошель-Плескунова. До навчального процесу були введені принципи фізіологічного учення І. П. Павлова як при читанні лекцій, так і на практичних заняттях на базі дитячої клініки. Були введені такі нові розділи, як етапи розвитку вищої нервової діяльності у дітей в різні вікові періоди, фізіологічні основи виховання дітей, а також було розширено викладання семіотики захворювань дитячого віку. Однією з перших наукових проблем, які активно досліджувались співробітниками кафедри було вивчення різних питань інфекційної патології у дитячому віці. Низка досліджень присвячена важливій в клінічному плані патології – туберкульозу та одному із найбільш тяжких проявів його – туберкульозному менінгіту.
У 1957 і 1963 рр. на базі лікарні співробітником кафедри Н. Я. Кулик проведено дослідження, де вперше для лікування туберкульозного менінгіту у дітей (з березня 1953 року) було використано препарат фтивазид.
У період 1959 – 1989 на кафедрі працювали асистенти Г. М. Звонарьова, Т. О. Софієнко, Р. Ф. Ярмоленко). У 1974–1989 кафедру очолювала д-р мед. наук, професор Г. М. Тебенчук. Разом з нею працювали доценти Л. А. Кріпак, Л.Г. Більська, О. Д. Преварська, Г. Г. Григорець, І. Р. Орлюк, Н. А. Іроденко. У 1985–1987 працювали асистенти Н. К. Унич, В. Д. Лукащук, Л. М. Литовченко, Л. М. Сінчук, Л. М. Головатюк. У 1989 Кафедра педіатрії – 2 змінила клінічну базу.
Читайте також: На Львівщині знайшли залишки стародавньої культової споруди
Співробітники кафедри проводили також широку науково-дослідну діяльність під керівництвом професорів Е. Г. Городецької та Г. М. Тебенчук. Основний науковий напрям – захворювання органів дихання у дітей (доценти І. Б. Орлюк). Другий напрям – дитяча кардіоревматологія (доцент Звонарьова, асистент Г. Г. Григорець). Третій напрям – вивчення патології органів травлення (асистенти Т. О. Софієнко, доценти Більська, Л. А. Кріпак, проф. Ж. П. Гудзенко, В.Д. Лукашук, асистент Л. М. Головатюк).
“Історія Садиби Барбана – це частина історії медицини і культури, історії Києва та його гостей, а головне – це частина кожного з нас, бережімо і оберігаймо її”, – говорять працівники бібліотеки.
До слова, удинок “Садиба Барбана” став сумновідомим через дії забудовника, що прагнув знищити садибу два роки тому. Завдяки громаді було зупинено свавілля і РНБО винесло рішення щодо збереження “Садиби”.
Залишити відповідь